dogovir.jpg.pagespeed.ce.tJmo_OyvxQ

Час від часу такі питання постають у співвласників ОСББ. Тож, щоб визначитися, чи це можливо, проаналізуймо законодавство.

Основний документ, що регулює діяльність ОСББ, ― це Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі ― Закон про ОСББ). Але в ньому згадують лише про заохочення голови правління ОСББ. Тож передусім з’ясуймо, що мається на увазі під «заохоченням»?

Заохочення голови правління ОСББ

До виключної компетенції загальних зборів співвласників ОСББ належить визначення розміру матеріального й іншого заохочення голови та членів правління (абз. 9 ч. 9 Закону про ОСББ).

Слід зазначити: поняття заохочення зустрічається лише в контексті трудового законодавства. Так, заохочення за успіхи в роботі та порядок їх застосування регламентовано ст.ст. 143 і 144 КЗпП. Як роз’яснює Мінсоцполітики в листі від 24.04.2013 р. № 31/06/187-13, заохоченням можуть бути оголошення подяки, нагородження подарунком, виплата разової премії до свят тощо.  Тому однозначно в абз. 9 ч. 9 Закону про ОСББ маємо некоректне формулювання, але ця норма натякає на характер трудових відносин.

Не виключено, що під визначенням матеріального й іншого заохочення малося на увазі, що саме загальні збори повинні визначити умови, на яких виконуватимуть свої повноваження голова правління й інші члени правління, та умови їхньої оплати.

Повноваження й обов’язки голови правління ОСББ

У новій редакції Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 27.08.2003 р.  № 141 у редакції наказу Мінрегіонбуду від 23.09.2015 р. № 238 (далі — Типовий статут), чітко визначені обов’язки голови правління ОСББ.

На виконання своїх повноважень, згідно з п. 16 Типового статуту, голова правління ОСББ:

  • веде засідання правління, якщо правління не доручило ведення засідання іншому члену правління;
  • забезпечує виконання рішень загальних зборів і рішень правління;
  • діє без доручення від імені об’єднання й укладає в межах своєї компетенції договори та вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління;
  • розпоряджається коштами об’єднання згідно із затвердженим кошторисом і рішеннями правління, має право першого підпису фінансових документів об’єднання;
  • наймає на роботу в об’єднання працівників і звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення, видає обов’язкові для працівників об’єднання накази у сфері трудових правовідносин;
  • за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об’єднання іншим особам;
  • відкриває та закриває рахунки об’єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписує банківські й інші фінансові документи;
  • відповідно до рішень правління, провадить інші дії, спрямовані на досягнення мети й завдань об’єднання.

За відсутності голови правління його обов’язки виконує заступник.

Отже, із наведеного переліку очевидно, що  це — повноваження керівника юридичної особи (ОСББ), який є посадовою особою, тобто обіймає певну посаду. Більш того, для голови правління це постійні обов’язки, які він повинен виконувати протягом періоду, на який його обрано. Тож усе це вказує на те, що з головою правління ОСББ виникають саме трудові відносини.

Суть і предмет цивільно-правового договору

ЦКУ передбачає, зокрема, такі види договорів цивільно-правового характеру, як:

  • договір підряду, загальні особливості  укладання якого визначені ст.ст. 837–864 ЦКУ, що може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речей або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦКУ);
  • договір на надання послуг, який передбачає, що одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається під час учинення певної дії чи провадження певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦКУ);
  • договір доручення, згідно з яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 ЦКУ).

Як бачимо, договір підряду однозначно не підходить для оформлення відносин щодо виконання обов’язків голови правління ОСББ.

Договір доручення в такому випадку теж недоречний, оскільки дані про фізособу, обрану головою правління ОСББ, уносять до Єдиного реєстру підприємств і підприємців ― фізичних осіб (далі ― ЄДР), що відразу дає голові правління ОСББ широкі повноваження (без договору-доручення). Адже саме голова правління ОСББ є керівником юрособи й особою, яка має право вчиняти дії від імені юрособи без довіреності, зокрема, підписувати договори, подавати документи для реєстрації.

Договір на надання послуг теж не підходить. Пояснімо чому.

Такі договори мають певні часові обмеження, і ними визначаються конкретні обсяги послуг (робіт). За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначають після закінчення роботи й оформлюють актами здавання-приймання наданих послуг (виконаних робіт), на підставі яких і провадиться оплата.

Отже, із наведеного вище переліку обов’язків голови правління ОСББ, видно, що неможливо оформити актом наданих послуг виконання ним своїх же обов’язків. Адже голова правління ОСББ виконує свої обов’язки на постійній основі й тому має отримувати за це оплату (саме за виконання роботи, а не за виконаний обсяг послуг або робіт!).

Постає ще одне запитання: хто може укласти цивільно-правовий договір із головою правління ОСББ, якщо це належить саме до його повноважень? Не може ж він укласти договір сам із собою.

Визнання цивільно-правового договору трудовим: які наслідки

У разі визнання цивільно-правових відносин трудовими такий договір можуть визнати трудовим, але законодавство передбачає в цьому випадку значні штрафи.

Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП, юрособі (ОСББ) загрожує штраф у розмірі 30-кратного розміру зарплати за кожну особу, щодо якої скоєно порушення: у січні – квітні 2016 року — це 41340 грн. Щоправда, перевірки Держпраці поки під мораторієм, установленим п. 3 р. ІІ Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII. Тобто в 2016 році перевірки підприємств, установ й організацій, фізичних осіб — підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються винятково:

  • із дозволу Уряду;
  • за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;
  • згідно з рішенням суду чи вимогами КПК.

Тому в порушників поки що є час виправити ситуацію, хоча Держпраці й вважає, що мораторій на перевірки вже не діє (див. лист від 03.09.2015 р. № 2062-8-11/8).

За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) також загрожує адмінштраф у розмірі від 8500 грн до 17000 грн, який накладають на посадову особу юрособи, якою за даними ЄДР є обраний голова правління (ч. 1ст. 41 КпАП).

Отже, законодавство не передбачає можливості укласти з головою правління ОСББ цивільно-правовий договір на виконання ним же своїх обов’язків.

Світлана ЛІСТРОВА,

експерт