hghghghg

Квартира придбана подружжям у шлюбі, але власником квартири згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є чоловік. Чи може дружина брати участь в установчих і загальних зборах співвласників об’єднання та чи можуть її обрати членом правління?

ВІДПОВІДЬ: Передусім визначимося з поняттям «співвласник багатоквартирного будинку».

У розумінні ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі — Закон про ОСББ), співвласники багатоквартирного будинкуце власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Аналогічне визначення містить і ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р.  № 417-VIII (далі — Закон про особливості здійснення права власності в ОСББ).

Нам також відомо, що за правилом ч. 7 ст. 6 Закону про ОСББ кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири чи нежитлового приміщення співвласника в загальній площі всіх квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Прямуймо далі. Майно, яке подружжя набуває за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Саме таке правило прописано ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Існує ще одна норма: майно, набуте подружжям за час перебування в шлюбі, належить дружині й чоловікові на праві спільної сумісної власності (ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, далі ― СКУ). Тому дружина й чоловік мають рівні права на володіння, користування й розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 63 СКУ).

Як бачимо, існує загальне правило та є нюанси, які, про що й зазначено в нормах ЦКУ та СКУ, можуть випливати з договору (домовленості) між членами подружжя або з норм закону.

Наприклад, подружжя може укласти договір про поділ нерухомого майна, що є в спільній сумісній власності (ч. 4 ст. 372 ЦКУ). Або такий випадок: квартира може бути особистою приватною власністю дружини чи чоловіка (навіть якщо набута за час перебування в шлюбі), якщо йому (їй) цю квартиру подарували чи якщо вона була успадкована (ч. 1 ст. 57 СКУ).

Очевидно, що за умовчанням чоловік і жінка мають рівні права на придбану під час шлюбу квартиру. І вони обидва є власниками цієї квартири.  Отже, те, що в даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — Держреєстр) власником записано лише чоловіка, іще не означає, що її єдиним власником є лише він.

Звідси й висновок: у разі придбання квартири в шлюбі обидва члени подружжя — і чоловік, і жінка — мають статус співвласників багатоквартирного будинку в розумінні Закону про ОСББ. Звісно, якщо немає зазначених вище нюансів.

Проте необхідно зважати на те, що здійснення права власності й процес представництва інтересів співвласників ОСББ на установчих і загальних зборах ОСББ — це трохи різні матерії.

Дивіться, у ч. 7 ст. 10 Закону про особливості здійснення права власності в ОСББ ідеться про те, що в протоколі загальних зборів ОСББ обов’язково зазначають таку інформацію про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників:

  • П.І.Б. співвласника;
  • документ, що підтверджує право власності на квартиру чи нежитлове приміщення;
  • номер квартири чи нежитлового приміщення;
  • загальну площу квартири чи нежитлового приміщення;
  • документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (власника) квартири, ― для його представника.

У самій формі Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженій наказом Мінрегіонбуду від 25.08.2015 р. № 203,  зазначають, що в зборах узяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, і вказують, який документ підтверджує право власності на квартиру.

Як оформлюють представництво інтересів співвласника багатоквартирного будинку?

Представником співвласника може бути фізична або юридична особа, яка на підставі договору чи закону має право представляти інтереси співвласника (абз. 4 ст. 1 Закону про ОСББ). Тому дружина співвласника (власника квартири) може представляти його інтереси на підставі довіреності.

Що тут необхідно взяти до уваги? Згідно зі ст. 244 ЦКУ:

  • представництво, котре ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (ч. 1 ст. 244 ЦКУ);
  • довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч. 3 ст. 244 ЦКУ);
  • довіреність на право участі й голосування на загальних зборах, видана фізособою, посвідчується в порядку, визначеному законодавством (ч. 5 ст. 245 ЦКУ), тобто посвідчується нотаріально.

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники, а якщо інтереси співвласника (який особисто не бере участі в зборах) представляє його представник, то в такому разі він має право голосувати від імені такого співвласника (п. 6 р. ІІІ Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 27.08.2003 р. № 141, далі — Типовий статут).

Отже, дружина може представляти інтереси співвласника багатоквартирного будинку (власника квартири) на загальних зборах ОСББ на підставі довіреності, і як його представник вона має право брати участь у голосуванні від його імені.

Чи можуть дружину власника квартири обрати членом правління ОСББ?

Якщо проаналізувати норми Закону ОСББ і Типового статуту, то:

  • членів правління об’єднання обирають на загальних зборах співвласників (абз. 3 ч. 9 ст. 10 Закону про ОСББ);
  • співвласник має право обирати й бути обраним до статутних органів об’єднання, тобто до правління ОСББ і ревізійної комісії (абз. 3 ч. 1 ст. 14 Закону про ОСББ).

Проте це ще не означає, що до правління не можна обирати взагалі сторонніх осіб. Принаймні, прямих заборон у профільному законодавстві не встановлено (на відміну від ревізійної комісії, членами якої можуть бути лише співвласники, про що зазначено в п. 17 Типового статуту).

Отже, ми вважаємо, що в згаданому випадку дружина має можливість бути обраною до правління ОСББ.

P.S. Шановні читачі, зверніть увагу, що така позиція це лише точка зору автора. Стаття не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми

Ольга Смоліна,

експерт