images

Що таке утеплення будинку і чому це треба робити

Наразі в Україні розпочався «бум» утеплення багатоквартирних будинків. Але чи правильно виконується утеплення? Чи дійсно можливо отримати економію 40%, 50% чи може навіть 70%?

Перше, що треба розуміти – як можна досягти економії у багатоквартирному будинку.

Наприклад, чи дасть нам утеплення економію коштів, якщо у будинку відсутній прилад обліку тепла та можливість регулювати споживання тепла?

Відповідь: ні, не дасть. Адже якщо ми не можемо регулювати споживання тепла у будинку, то утеплення дасть нам тільки підвищення температури у приміщеннях, а кількість тепла, яка подавалася на будинок і, відповідно, споживалася будинком, залишиться без змін.

Інший приклад – чи дасть нам утеплення можливість економити, якщо у всіх мешканців встановлено індивідуальне опалення квартир? Відповідь: так, дасть. Оскільки утепливши будинок, ми знизимо втрати тепла, отже котел можна періодично відключати, або поставити на більш економний режим роботи.

Тобто починати потрібно з обліку та регуляції, а інші заходи, такі як: утеплення, заміна вікон та дверей і т.п., дадуть нам додатковий ефект. Багатоквартирний будинок, у якому є лічильник тепла, встановлений ІТП, замінені вікна та двері, утеплені стіни, горища та підвал дійсно може скоротити споживання тепла на 70-75%.

Утеплення горища/підвалу

Утеплення горища у багатоквартирному будинку дає можливість знизити тепловтрати до 5% і більше. Для утеплення горища найчастіше використовують наступні матеріали: напилюваний пінополіуретан та кам’яна вата. Часом використовують також керамзитні гранули, але згадані вище матеріали є більш сучасними та ефективними. На усі ці матеріали поширюється дія державної програми з компенсації їх вартості.

Складнішим є утеплення даху старих панельних будинків, де немає ні горища, ні технічних поверхів, а стеля квартир останнього поверху фактично і є дахом будинку. Тут консультація кваліфікованого спеціаліста матиме ще більше значення.

Щодо утеплення підвалу, то єдиних підходів немає. Це залежить від типу будинку, висоти його цоколя, доступу до підвалу, його висоти і стану гілроізоляції, від того, забетоновано чи заасфальтовано відмостку і т.п.факторів. Нарешті, це залежить  від кліматичної зони. Теплоізоляція підвалу також може дати нам до 5 % економії тепла, а у ряді випадків – значно більше.

Важливо розуміти, що утеплення лише стін будинку дасть нам тільки частковий ефект. Неутеплені підвал та горище не лише не дадуть повною мірою використати потенціал енергозбереження будинку, але й зведуть нанівець частину ефекту від утеплення стін, збільшать витрати на економію кожної одиниці тепла.

Види варіантів утеплення фасадів (фарба, вентильваний фасад, мокрий фасад)

На сьогоднішній день на українському ринку представлені різні технології утеплення фасадів багатоквартирних будинків. Серед них:

  • Використання спеціальної термофарби;
  • Вентильовані фасади;
  • Система «мокрого» фасаду»;

Щодо ефективності кожного із цих методів утеплення варто сказати окремо.

Хоча виробники спеціальної термофарби і спираються на досвід американської аерокосмічної асоціації NASA, ефективність фарби не доведена на теренах України. Варто взяти до уваги також той факт, що у європейських країнах-лідерах з термомодернізації, таких як Німеченна і Нідерланди, та навіть у сусідній Польщі, цей метод утеплення не використовується.

Вентильовані фасади мають ряд переваг. По-перше, при застосуванні цього методу не потрібно збивати зовнішний шар покриття фасаду будинку, наприклад плитку, штукатурку та ін.. (крім випадків коли осипання цього шару проходить досить інтенсивно). По-друге, утеплення цим методом проходить досить швидко, тому що встановлюються спеціальний профіль, в який укладається сам утеплювач. Має метод і недоліки:

  • Висока залежність від якості монтажу
  • Висока ціна у порівнянні з технологією «мокрого» фасаду.

Найпоширенішим методом утеплення в Європі та Україні була і залишається  «технологія «мокрого фасаду». Вона передбачає  утеплення будинку шаром утеплювача з пінополістирольних плит (ППС) або кам’яної вати (мінеральної) вати.

Системи утеплення

Система утеплення, яка використовуюється у технології «мокрого» фасаду, складається з наступних елементів:

  • спеціальний клей для фіксації утеплювача;
  • матеріал для утеплення (ППС або кам’яна вата);
  • дюбелі для фіксації утеплювача;
  • шар для армування;
  • армуюча сітка;
  • грунтовка;
  • штукатурка.

Головне, про що потрібно пам’ятати при застосування системи утеплення – це використання матеріалів одного постачальника системи утеплення, оскільки суміші різних виробників мають різні властивості і можуть мати погану сумісність, не гарантують надійного та довговічного результату. Крім того, виробники систем утеплення дають гарантію на свої вироби лише у випадку, коли застосовуються матеріали одного виробника.

Зекономивши на одному елементі, наприклад на клеї або дюбелях, можна поставити під загрозу міцність усієї конструкції.

Види утеплювачів

Найпоширенішеми видами утеплювачів в Україні, як вже говорилося раніше, є:

  • пінополістирольні пліти (ППС);
  • плити з кам’яної вати (інколи її називають мінеральною);

Перевагами пінополістирольних плит є більш низька ціна у порівнянні з кам’яною ватою. Кріт того, ППС не боїться вологи, тобто ним можна виконати утеплення до самісінького грунту. Недоліками цього матеріалу є: горючість, менша щільність та можливе проїдання ППС плит деякими видами гризунів. В Україні згідно, діючих ДБН, заборонено використовувати в якості матеріалу для утеплення ППС плити у бюджетних закладах (школи, лікарні, дитячі садки) та у житлових будинках, вищих 9-ти поверхів.

Слід також взяти до уваги, що при виконанні утеплення фасаду ППС плитами необхідно робити протипожежні пояси, які роблять через кожен поверх та навколо віконних рам. Ці пояси виконуються з кам’яної вати. Рекомендована щільність плит з пінополістиролу складає не менше ніж 25 кг/м3 та товщиною не менше ніж 100 мм для I кліматичної зони, і не менше 80 мм для II кліматичної зони України.

Перевагами кам’яної вати є негорючість цього матеріалу, більш висока щільність, відсутність можливості проїдання плит з кам’яної вати гризунами. Недоліком є гідрофобність, тобто цей матеріал має схильність вбирати вологу. Тому при утепленні кам’яною ватою багатоквартиних будинків варто залишити відстань приблизно 15-30 мм від грунту, або виконати утеплення цоколю з іншого матеріалу, наприклад з екструдованого пінополістиролу, який до того ж має більш високу стійкість до ударів та інших пошкоджень.

Крім того, у випадку виконання робіт з утеплення фасаду будинку за допомогою плит з кам’яної вати, треба потурбуватися про те, щоб матеріал був закритий зовнішним захисним шаром та не знаходився під дією атмосферних опадів. В іншому випадку тепловий  опір цього матеріалу буде різко знижено.

Рекомендована щільність плит з кам’яної вати має складати не менше ніж 45 кг/м3 та товщиною не менше ніж 100 мм для I кліматичної зони, та не менше 80 мм – для II кліматичної зони України.

Для обох цих матеріалів коефіцієнт теплового опору має бути не меншим, ніж R=3,3 для I кліматичної зони, та 2,7 – для II кліматичної зони України. Ці коефіцієнти зазначаються виробником на упаковці.

Правило «олівця»

За даним правилом виконують утеплення у країнах Західної Європи. Принцип досить простий – олівцем обводимо контур будинку, і чим менше буде розривів у контурі, тим кращий результат ми отримаємо від утеплення. В ідеалі контур утеплення має бути без розривів і замкненим, неутеплені ділянки – відсутні. Таким чином ми уникнемо т зв. «містків холоду».

 «Містками холоду» у будинку можуть бути всі конструкції, які знаходяться всередині та ззовні будинку одночасно, наприклад: балкони, плити-перекриття навіси, декоративні елементи тощо.

Треба подбати про утеплення цих місць, а при можливості – про їх заміну. Наприклад, замінити навіс із залізобетонної плити над входом до під’їзду на більш легку металеву конструкцію, яка не буде проводити холод всередину будинку.

Чому не можна робити клаптикове утеплення

В країнах Західної Європи та у сусідній Польщі «клаптикове» утеплення повністю заборонено. Утеплення називають «клаптиковим», коли шар утеплювача монтується навколо контуру однієї окремої квартири, або декількох квартир на сусідніх поверхах (наприклад у 5-ти поверховому будинку, з другого по четвертий поверх).

З точки зору Закону, стіна є спільною сумісною власністю, тому робити таке утеплення можна лише за згодою усіх співвласників цього будинку. Але на практиці в Україні кожен робить так, як йому зручно.

Наведемо декілька причин чому цього не можна робити:

  1. Утеплення контуру окремої квартири/квартир значно прискорює  руйнування усієї стіни. Це особливо добре видно при тепловізійному обстеженні, коли контур цього «клаптика» є перегрітим, тобто тепло яке не вийшло через стіну напряму, концентровано виходить по периметру  утеплювача, спричиняючи перегрівання стіни, особливо в опалювальний період, і тим сам пришвидшуючи її руйнування;
  2. Роблячи «клаптикове» утеплення мешканці квартири нічого не економлять. Тобто в квартирі стає тепліше, температура підвищується але комунальні рахунки залишаються на попередньому рівні. Слід зазначити, що такий самий комфорт, але із значною економією коштів, може бути отримано при утепленні всього будинку;
  3. Найчастіше «клаптикове» утеплення буде служити не довго, а пліснява та сирість стануть неодмінними «бонусами», причому не лише в утеплених квартирах, а й у сусідів;
  4. Ціна такого утеплення буде досить високою. У випадку комплексного утеплення будинку ціна кожного квадратного метра утеплення суттєво знижується. Крім того, значну частину витрат може бути компенсовано по державній і місцевим програмам підтримки.

Висновок: слід робити лише комплексне утеплення багатоквартирного будинку.

Стандартні помилки при комплексному утепленні

Підводячи підсумки теми про утеплення будинку слід звернути увагу на наступні стандартні помилки:

  1. Утеплення будинку, незважаючи на затікання. Якщо є затікання вони на фасад внаслідок несправності даху, водостоків та відливів тощо, то утеплення проводити не можна, бо це не лише  може звести нанівець усі зусилля, але й збільшить вологість стіни, призведе до появи плісняви та грибка. Спершу необхідно усунути причину затікання;
  2. Не знятий шар декоративної плитки з фасаду або інших елементів, які мають властивість відпадати із часом. Перед застосуванням технології «мокрого» фасаду слід обов’язково очистити фасад від елементів, які неміцно тримаються. Якщо цього не зробити, вони відпадуть разом з утепленням;
  3. Спочатку проведено утеплення будинку – потім заміна вікон у місцях загального користування. Це призведе до того, що відкоси доведеться штукатурити двічі, виникнуть невиправдані  додаткові витрати;
  4. Економія на матеріалах. На превеликий жаль, часто трапляється ситуація, коли мешканці будинку економлять 200 гривень на якісних дюбелях, а в результаті втрачають тисячі гривень на фасаді, який потім починає відпадати. Це неприпустимо.

Олег Масленніков