??? Чи має право голосувати на загальних зборах особа, яка на підставі ордеру проживає у неприватизованій квартирі?

У першу чергу, нагадаємо, які особи взагалі наділені правом брати участь у загальних зборах об’єднання та голосувати на них. За змістом ст. 6, 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі — Закон про ОСББ), такими особами є виключно співвласники. Останніх Закон визначає як власників квартир та  нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Отже, для відповіді на питання слід насамперед з’ясувати, чи можна вважати власниками квартири осіб, які їх не приватизували, а проживають у квартирах на підставі колись отриманого ордеру.
Вочевидь, що ні, оскільки за своїм правовим статусом такі особи є наймачами житла державного житлового фонду, а ордер – це документ, що є підставою для вселення громадянина в надане жиле приміщення та надання права користування цим житлом (ст. 59, 61 Житлового кодексу України). Таким чином, підставою для виникнення права власності отримання особою ордеру та наступне проживання у квартирі не є.
Натомість, для набуття такими особами житла у власність і передбачено окрему процедуру приватизації. Так, згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. № 2482-XII приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Тому, робимо невтішний висновок: особи, які свого часу отримали ордер та право на користування квартирами державного житлового фонду та у подальшому їх не приватизували, власниками таких квартир не є, а відтак, участі у загальних зборах з правом голосу брати не можуть.

Однак, якщо є нестримне бажання все ж отримати таке право без приватизації квартири, як варіант, можна отримати довіреність на такі дії у власника квартири. Одразу зазначимо, що для цього доведеться «потрудитись», і далеко не факт, що така праця «увінчається успіхом». По-перше, слід з’ясувати, хто є власником квартири.

Найбільш ймовірно, що, замовивши витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (це можна зробити он-лайн за допомогою Кабінету електронних сервісів на сайті Мінюсту, заявник не побачить у ньому жодної інформації про неприватизовану квартиру, адже владні органи навряд чи займались процесом перенесення відповідних даних про квартиру у реєстр після його створення. Тому, відповідну інформацію про власника слід буде шукати в місцевих органах влади, БТІ, архівах. Одразу зазначимо, що її можуть не надати чи робити це неохоче – з формальних підстав, що отримати таку інформацію може тільки власник, але найімовірніше, що відповідних «правовстановлюючих документів», з яких би чітко випливало право власності на квартиру, може й не відшукатись, оскільки їх в принципі не складали (діяли по схемі «побудували будинок – видали ордери»). Окремі складності чекатимуть і при отриманні довіреності від відповідних органів.

У цій ситуації, вважаємо за більш доцільне спрямувати свої зусилля на приватизацію квартири, щоб стати її повноправним власником та отримати усі можливості брати участь в управління спільним майном будинку в якості співвласника.

Олена Трегубова, юрист, м. Київ