ВІДПОВІДЬ: Проаналізуємо, чи містять нормативно-правові акти заборону щодо прийняття на роботу у безпосереднє підпорядкування близьких осіб для ОСББ.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КЗпП власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами, якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.

 Але на підприємствах, заснованих на недержавній і некомунальній формі власності, право обмеження спільної роботи родичів належить власнику, а про введення обмежень спільної роботи родичів має бути виданий наказ (див. лист  Мінпраці від 29.11.2004 р. № 06-4/138). Тож це право власника, а не його обов’язок.

Якщо ж говорити про ОСББ, то обмеження щодо роботи близьких осіб можуть запровадити органи управління об’єднання тобто загальні збори і правління ОСББ.

Статутні органи об’єднання, їхні повноваження та порядок формування визначають у статуті об’єднання, яке складають відповідно до Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом  Держкомунгоспу від 27.08.2003 р. № 141 (далі ― Типовий статут).

Нагадаємо: Для керівництва поточною діяльністю об’єднання обирається правління, яке має право приймати рішення з питань діяльності об’єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об’єднання і підзвітне загальним зборам (ч.ч. 16 і 17 ст. 10 Закону  України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III, далі  ─ Закон про ОСББ).

У п. 16 р. ІІІ Типового статуту визначено, що правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління, зокрема, наймає на роботу в об’єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення, видає обов’язкові для працівників об’єднання накази у сфері трудових правовідносин.

Отже, якщо ж органами управління (загальними зборами, правлінням ОСББ) не встановлена заборона про прийняття на роботу близьких осіб (у безпосереднє підпорядкування), то голова правління може прийняти рідну доньку на посаду головного бухгалтера, який буде йому безпосередньо підпорядкований. Аби не зловживань з боку голови правління та головного бухгалтера, діяльність ОСББ періодично перевіряють.

Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об’єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора (ч. 20 ст. 10 Закону про ОСББ).

Згідно з п. 18 Типового статуту ревізійна комісія (ревізор) має право відповідно до періодичності, встановленої загальними зборами, але не рідше одного разу на рік, отримувати від правління та працівників об’єднання:

  • первинні та аналітичні документи бухгалтерського і податкового обліку, фінансової, статистичної та податкової звітності об’єднання за будь-який період діяльності об’єднання, ознайомлюватися із зазначеними документами, робити із них виписки та копії;
  • письмові пояснення щодо діяльності об’єднання за будь-який період діяльності об’єднання.

Також ревізійна комісія (ревізор) має право перевіряти та надавати загальним зборам висновки щодо підготовлених правлінням проектів кошторисів, балансу, річного звіту об’єднання та за рішенням загальних зборів здійснювати інші дії щодо контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об’єднання.

Таким чином, прямої заборони немає щодо прийняття на роботу головним бухгалтером рідної доньки голови правління ОСББ (якщо тільки заборони щодо прийняття на роботу близьких родичів не встановлена загальними зборами чи правлінням ОСББ). А ось проконтролювати діяльність цих посадових осіб може ревізійна комісія з періодичністю, встановленою загальними зборами.

Світлана ЛІСТРОВА,

експерт