Під час створення ОСББ було порушено законодавчий порядок проведення установчих зборів. У зв’язку із цим група співвласників, незадоволених діяльністю об’єднання, звернулася до суду з позовом про скасування його державної реєстрації. Позовні вимоги було задоволено. Ліквідатором призначено одного зі співвласників — ініціатора позову. Які подальші дії співвласників будинку?

Порушення, допущені під час створення юридичної особи, які не можна виправити, — одна із законодавчих підстав для ліквідації юридичної особи за рішенням суду, визначена п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Аби розуміти наслідки прийняття такого рішення, з’ясуймо в загальних рисах, як відбувається процедура ліквідації юрособи в такий спосіб.

Отож — суд виніс рішення. Що далі?

Процедура ліквідації за рішенням суду

  1. Суд повідомляє держреєстратора про винесене рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 105 ЦКУ, учасники юридичної особи, суд чи орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані повідомити держреєстратора про прийняте рішення протягом 3-х робочих днів. Ця норма є загальною. Однак, хоча в ній і згадується в т.ч. і про суд, у випадку з ліквідацією юридичної особи за рішенням суду вона не працює.

Більш коректний строк установлений ч. 10 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі — Закон № 755), згідно з якою примірник судового рішення, що тягне за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР), має бути переданий держреєстратору в день набрання рішенням суду законної сили.

Нагадаємо!

Рішення загального суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів із дня його проголошення) (ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України).

Отож, з наведеного вище висновується: суд, що виніс рішення про припинення ОСББ (за умови, якщо воно не було оскаржене), має зі спливом 10-ти днів із дня його проголошення надіслати таке рішення держреєтратору.

  1. Держреєстратор уносить до ЄДР запис про те, що юрособа перебуває в стані припинення.

У разі якщо рішення суду є зрозумілим, а також відсутні будь-які об’єктивні підстави, що унеможливлюють його виконання, держреєстратор мусить унести до ЄДР відповідний запис не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення (ч. 3 ст. 25 Закону № 755).

Завважимо: щодня на офіційному сайті Мін’юсту публікуються відомості про внесення до ЄДР записів про рішення про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог. Відповідна інформація розміщується за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/publication_info

Також важливо: у день унесення до ЄДР запису про те, що ОСББ перебуває в стані припинення, ця інформація передається, зокрема, органам ДФС (ч. 2 ст. 13 Закону № 755). У результаті отримання відповідної інформації контролерами приймається рішення про призначення перевірки, необхідної для подальшого зняття ОСББ з обліку як платника податків (детальніше — у р. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588).

  1. Ліквідатор уживає заходів щодо ліквідації ОСББ, а саме (ст. 111 ЦКУ):
  • письмово повідомляє кожного з боржників ОСББ про припинення об’єднання, заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників;
  • до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, окрім рахунка, який використовується для розрахунків із кредиторами;
  • уживає заходів щодо інвентаризації майна ОСББ, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває в третіх осіб;
  • здійснює звільнення працівників ОСББ;
  • подає контролюючим органам звітність за останній звітний період;
  • після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна ОСББ, перелік пред’явлених кредиторами вимог і результат їх розгляду (проміжний ліквідаційний баланс підлягає затвердженню судом);
  • здійснює виплату грошових сум кредиторам ОСББ, у т.ч. за податками, зборами, ЄСВ тощо (у разі недостатності коштів для задоволення вимог кредиторів організовує реалізацію майна юридичної особи);
  • після завершення розрахунків із кредиторами складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження судом та подає контролюючим органам;
  • розподіляє майно ОСББ, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності (ч. 3 ст. 28 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі — Закон № 2866));

 На замітку! Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону № 2866, під час розподілу майна ОСББ, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об’єднанням відповідно до його статуту. Однак наведена норма не узгоджується із загальною процедурою ліквідації: розподіл майна має відбуватися вже після затвердження ліквідаційного балансу, тоді як виявлення та стягнення заборгованостей перед ОСББ — на початку ліквідаційної процедури. Крім того, процедура заліку заборгованостей не виписана в Типовому статуті ОСББ (що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 р. № 141) та, як правило, не деталізується в затверджених на його основі установчих документах об’єднань (що є умовою її застосування).

  • передає архівним установам документи, що підлягають обов’язковому зберіганню (наприклад, відомості про виплату заробітної плати);
  • подає державному реєстратору Заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (форма 7, затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5) та довідку архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню (ч. 12 ст. 17 Закону № 755).

  1. Держреєстратор уносить до ЄДР запис про те, що юрособа припинена.

Це має бути здійснено протягом 24-х годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації припинення ОСББ (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 755).

В узагальненому вигляді процедура ліквідації ОСББ за рішенням суду є саме такою. Однак, що при цьому робити співвласникам?

Дії співвласників у разі ліквідації ОСББ за рішенням суду

Почнімо з ключового: до ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Зокрема саме ліквідатор юридичної особи представляє її у відносинах із третіми особами та виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється (ч. 4 ст. 105 ЦКУ). Це означає, що з моменту, як суд призначив одного зі співвласників-позивачів ліквідатором, правління, його голова й інші органи ОСББ втратили свої повноваження.

Таким чином, навіть якщо голова правління ОСББ іще офіційно не звільнений із посади, яку він обіймає, після початку ліквідаційної процедури ані він, ані інші члени правління не вправі приймати будь-які рішення щодо подальшої долі будинку. Усі питання мають вирішуватися на загальних зборах співвласників.

По суті, співвласники опиняються в становищі, яке існувало до реєстрації ОСББ: їм потрібно самостійно вирішувати всі поточні питання, пов’язані з утриманням багатоквартирного будинку. І передусім слід скликати загальні збори, на яких заново прийняти рішення про форму управління. Однак тут постає важливе питання: якщо співвласники все ж бажають, аби управління будинком здійснювалось ОСББ, коли можна зареєструвати нове об’єднання?

Так, згідно із ч. 3 ст. 4 Закону № 2866 в одному багатоквартирному будинку може бути створено лише одне об’єднання. З огляду на ч. 1 ст. 28 Закону № 2866, попереднє ОСББ вважатиметься припиненим із дня внесення про це відповідного запису до ЄДР. Водночас, як було з’ясовано вище, держреєстратор унесе запис до ЄДР про те, що ОСББ припинене, лише після завершення ліквідаційної процедури, яка триває не один місяць.

Отож, з моменту прийняття судом рішення про ліквідацію ОСББ і до моменту остаточного припинення об’єднання співвласники, фактично обмежені у формі вибору управління будинком: можуть управляти будинком самостійно або залучити управителя.

Наголосимо: не приймати жодних рішень і чекати, допоки ОСББ буде припинено, аби створити нове, — не є виходом із ситуації.

Звісно, «уведення» юридичної особи в ліквідаційну процедуру не означає автоматичного припинення її правосуб’єктності. Однак на певному етапі, ще до остаточної ліквідації ОСББ, так чи інакше, поставатимуть питання, пов’язані з перебуванням об’єднання в стані припинення, що потребуватимуть нагального вирішення. І для цього співвласникам необхідно визначитися, хто представлятиме ОСББ під час вирішення таких питань.

Про що конкретно мовиться?

Приміром, про договірні відносини з постачальниками комунальних послуг (звісно ж, якщо стороною таких договорів було ОСББ). Так, якщо постачальники цих послуг не хочуть зазнати збитків, у їхніх інтересах припинити будь-які відносини з ОСББ іще до завершення строку, визначеного судом для заявлення кредиторами своїх вимог. Адже в такому випадку в них значно більше шансів отримати оплату за надані ними послуги. Відповідно, співвласникам одразу після початку ліквідаційної процедури ОСББ доцільно починати вести переговори щодо укладення нових договорів із постачальниками електричної енергії, холодної та гарячої води, послуг водовідведення, централізованого опалення, з організацією, що експлуатує ліфти, тощо. Це необхідно для того, аби забезпечити безперебійне отримання співвласниками відповідних послуг.

Фактично переговори із цього питання слід вести в тристоронньому форматі: між постачальником комунальних послуг, представником співвласників та ліквідатором ОСББ (як особою, уповноваженою діяти від імені об’єднання).

Так, у загальному випадку зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (ч. 1 ст. 609 ЦКУ), тобто на законних підставах договори, укладені з ОСББ, вважатимуться розірвані лише тоді, коли до ЄДР буде внесено запис про те, що об’єднання як юридична особа ліквідоване.

Отже, аби договір припинив свою дію раніше, аніж ОСББ буде ліквідоване (чи спливе строк, на який відповідний договір був укладений), сторони (об’єднання та постачальник комунальних послуг) мають погодити це між собою добровільно — укласти додаткову угоду про дострокове розірвання договору. Відповідно, щойно договір між постачальником комунальних послуг й ОСББ буде розірваний, аналогічна угода має бути укладена між постачальником комунальних послуг та співвласниками.

Вікторія Туманова,
юрист м. Київ