Інколи виникає запитання: навіщо взагалі об’єднанню співвласників затверджувати положення про облікову політику? Адже завдання в нього особливі: організувати утримання та використання майна співвласників, що перебуває в спільній власності, і забезпечити належне утримання багатоквартирного будинку.

Одначе саме ці особливості й указують на необхідність у затвердженні положення облікової політики. Тож з’ясуймо, які моменти важливо прописати в обліковій політиці

Бухоблік в ОСББ: якими нормативами керуватися

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік) поширюється на всіх юросіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності (ч. 1 ст. 2).

Об’єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону, й одночасно є неприбутковою організацією, яка не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (ч.ч. 6–7 ст. 4 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III, далі — Закон № 2866).

Отже, основна діяльність об’єднання полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних й інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних із діяльністю об’єднання (ч. 4 ст. 4 Закону № 2866).

Для ведення бухобліку в ОСББ не визначено окремого П(С)БО, тому воно може застосовувати чинні стандарти бухобліку й використовувати План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 (далі — План рахунків № 291).

Оскільки об’єднання не займається підприємницькою діяльністю, воно має право застосовувати також спрощений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва, затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186, на що вказує п. 2 цього наказу.
Але як буде організований бухоблік в об’єднанні, як раз і визначають у положенні про облікову політику. Надалі ми розглядатимемо особливості обліку в ОСББ, яке не є платником ПДВ, оскільки таких є переважна більшість.

Облікова політика ОСББ: що слід урахувати

Метою ведення бухгалтерського обліку в ОСББ є надання співвласникам будинку та контролюючим органам повної, правдивої та неупередженої інформації про отримані з різних джерел доходи та здійснені витрати протягом звітного періоду, а також про стан активів, капіталу та зобов’язань.
Тому під час формування облікової політики варто проаналізувати Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635. Також слід звернути увагу на проект наказу Мінжитлокомунгоспу, яким планується затвердити Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку в об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків.

Незважаючи на те що це лише проект, згадані методрекомендації побудовані на нормах чинних нині нормативних актів і якраз уточнюють, які моменти варто зафіксувати в обліковій політиці та як організувати належний бухгалтерський облік. Озвучимо основні моменти, які необхідно взяти до уваги в обліковій політиці ОСББ, зважаючи на проект згаданого вище документа.

Зауважимо: проект методрекомендацій орієнтований на ОСББ, яке не є платником ПДВ, і саме такий випадок розглядатимемо далі. Хоча в певних ситуаціях ОСББ може потрапити й до когорти платників ПДВ. Детально про такі випадки ми розповідали в матеріалах «ОСББ і ПДВ: чи варто готуватися до оподаткування» і «Коли ОСББ змушене зареєструватися платником ПДВ».

Організація бухобліку

По-перше, ОСББ самостійно в наказі про облікову політику затверджує облікові регістри, які застосовуватиме для хронологічного, систематичного чи комбінованого накопичення, групування й узагальнення інформації про господарські операції, що міститься в первинних документах. ОСББ ведуть регістри аналітичного обліку — касову книгу, картки чи книги для обліку запасів, відомості розрахунків із мешканцями будинку, з постачальниками, нарахування заробітної плати тощо.

Можливі форми бухгалтерського обліку в ОСББ:

  • використання журналів і відомостей скороченої або спрощеної форми обліку;
  • застосування комп’ютерної форми обліку.

У разі ведення обліку без комп’ютеризації рекомендується використовувати максимально спрощену форму обліку — ведення журналу обліку господарських операцій і зазначених вище відомостей аналітичного обліку зі складанням оборотних відомостей, а наприкінці звітного періоду — оборотного балансу.

По-друге, щодо організації бухобліку та застосування Плану рахунків: ведення рахунків класів 0–7 є обов’язковим для ОСББ, а використання рахунків класу 9 «Витрати діяльності» — необов’язкове, адже ОСББ не провадять комерційної (підприємницької) діяльності. Відповідно, ОСББ може використовувати для обліку витрат лише рахунки класу 8. Своєю чергою, відсутність реалізації послуг робить недоцільним використання рахунків 90 «Собівартість реалізації» і 70 «Дохід від реалізації», а відсутність процесу виробництва — рахунка 23 «Виробництво».

По-третє, рекомендується затвердити робочий план рахунків ОСББ на основі Плану рахунків № 291, максимально спростивши його.

Застосування субрахунків

Кількість рахунків і субрахунків для обліку в ОСББ має бути максимально зменшена, тому доцільно застосовувати такі рахунки:

  • для обліку доходів ОСББ — рахунок 71 «Інший операційний дохід» (можна без субрахунків) або із застосуванням субрахунків 719 «Інші доходи від операційної діяльності» та 713 «Дохід від операційної оренди активів»;
  • надходження від співвласників об’єднання як у межах плати за утримання будинку (квартирної плати), так і додаткові, обліковують як цільові внески на рахунку 48 «Цільове фінансування та цільові надходження». Цільове фінансування визнається в момент отримання коштів з одночасним відображенням доходу за дебетом рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності»;
  • витрати об’єднання співвласників для сплати заборгованості перед постачальниками комунальних послуг відображають за дебетом рахунка 84 «Інші операційні витрати» і кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;
  • капітал ОСББ у вигляді безоплатно отриманих необоротних активів відображають на рахунках 42 (додатковий капітал), а статутний капітал в ОСББ відсутній;
  • до складу необоротних активи включаються за наявності основних засобів (рахунок 10) і нематеріальних активів (рахунок 12), а житловий будинок обліковують поза балансом, для чого пропонується відкривати субрахунок 029 «Житловий будинок в управлінні»;
  • оборотні активи можуть включати виробничі запаси (рахунок 20), малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунок 22), грошові кошти в касі (рахунок 30) і на поточному рахунку (субрахунок 311), дебіторську заборгованість: членів об’єднання, бюджету із субсидій, пільг (субрахунок 377), підзвітних осіб (субрахунок 372), інших дебіторів (субрахунок 377), орендарів (рекомендується використовувати окремий субрахунок);
  • у складі зобов’язань обліковують кредиторську заборгованість — постачальникам і підрядникам (рахунок 63), бюджету (рахунок 64), органам соціального страхування (рахунок 65), працівникам із заробітної плати (рахунок 66), іншим кредиторам (субрахунок 685), — і цільове фінансування (рахунок 48) співвласників будинку, бюджету (субсидії, пільги, дотації), інших юридичних і фізичних осіб.

Основні засоби: вартісна межа, облік, амортизація, ремонт

ОСББ самостійно визначає вартісну межу для зарахування до складу основних засобів (далі — ОЗ). Зазвичай її встановлюють на тому самому рівні, що й для податкового обліку, тобто понад 6000 грн, але вартісна межа може бути й іншою.

Облік ОЗ залежить від джерела, за рахунок якого вони придбані:

  • ОЗ, придбані за власні кошти, відображають за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції» та кредитом субрахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» або субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Після введення їх в експлуатацію їх зараховують до складу основних засобів: Дт 10 «Основні засоби» Кт 15. 
  • у разі придбання ОЗ за рахунок коштів цільового фінансування дохід і витрати визнаються під час нарахування амортизації, а суму сплаченого ПДВ зараховують до вартості придбаних ОЗ;
  • передані безоплатно ОЗ (органами місцевої влади, іншими юр- або фізособами), відображають за дебетом рахунка 10 і кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал».

Методи нарахування амортизації ОЗ — ОСББ найчастіше використовують прямолінійний метод нарахування амортизації як для основних засобів, так і для нематеріальних активів.

Витрати на ремонт житлового будинку списують на витрати ОСББ, а в разі здійснення ремонту за рахунок цільових надходжень від сторонніх осіб і організацій при визнанні витрат на ремонт визнається дохід у тій же сумі.

Облік запасів

ПДВ, сплачений у складі вартості запасів, включають до їх первісної вартості. Оцінку запасів під час їх передання у використання здійснюють за одним із методів, визначених п. 16 П(С)БО 9 «Запаси». Передання запасів у використання відображають за кредитом рахунків 20 і 22 і дебетом рахунка 80 «Матеріальні витрати».

Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) списують із балансу під час передання їх в експлуатацію з організацією в подальшому оперативного кількісного обліку цих предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом строку їх корисного використання. Мінфін вважає, що такий облік не варто запроваджувати для МШП із малозначущою вартістю.

Далі наведемо зразок наказузразок про облікову політику й організацію бухобліку ОСББ.

Світлана Лістрова,
бухгалтер-експерт