Загальними зборами ОСББ в кошторисі на 2017 р. на виконання робіт затверджена одна сума, а витрачено в 2,2 рази більше. Були укладені угоди на суми робіт, яких немає в кошторисі, роботи проведені. Чи є це нецільовим використанням коштів? Яка в цьому випадку передбачена відповідальність Голови правління?

У цьому питанні не все так просто, як хотілося б. Вважаємо, тут вагомо:

  • чи пов’язані перевитрати з метою, цілями, завданнями ОСББ, визначеними у статуті;
  • чи буде затверджено загальними зборами кошторис ОСББ з перевитратами після його ревізії. Тобто чи одобрять загальні збори такі трати.

А можливо узагалі укладений договір на суму не передбачену кошторисом ОСББ є недійсним?

Заглибимося в теорію.

Чому так вагомо на що витрачає ОСББ кошти (доходи, прибутки) – чи є ці трати цільовими?

За пп. 133.4.1 ПКУ ОСББ не є платником податку на прибуток якщо:

  • воно утворено та зареєстровано відповідно до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 11.2001 р. № 2866-III (далі — Закон про ОСББ);
  • установчі документи ОСББ містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Відмітимо: якщо статут ОСББ розроблено на основі Типового статуту, затвердженого наказом Держкомітету з питань ЖКГ від 27.08.2003 р. № 141 (з урахуванням змін від 03.04.2017 р. № 67), то така вимога дотримується – у типовому статуті є заборона розподілу доходів між співвласниками;
  • ОСББ внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Аби перебувати в числі неплатників податку на прибуток неприбутковій організації, зокрема і ОСББ потрібно дотримуватися наступного правила (пп. 133.4.2 ПКУ):

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Тобто для ОСББ-неплатника податку на прибуток не важливо з яких джерел отримуються кошти, інші активи, але дужа вагомо на що вони витрачаються. Бо «нецільові» витрати позбавляють ОСББ статусу неплатника податку на прибуток і змушують заплатити податок в бюджет з таких сум. Про це говорять і контролери листах ДФСУ від 22.09.2015 р. № 20075/6/99-95-42-03-15, від 07.09.2015 р. № 19062/6/99-99-19-02-02-15, від 18.02.2016 р. № 3624/6/99-99-19-02-02-15, ГУ ДФС в Одеській області від 25.03.2016 р. № 618/10/15-32-12-01-14.

Податкові наслідки нецільового використання активів, коштів

Якщо доходи (прибутки) використано ОСББ не для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, чи не на реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом, то (пп. 133.4.3 ПКУ):

  • треба подати протягом 20-ти днів за місяцем порушення Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (за період із початку року до кінця місяця порушення) і сплатити податок від суми нецільового використання. Дослівно: «Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів»;
  • контролери виключать ОСББ із Реєстру неприбуткових організацій;
  • до кінця року щокварталу наростаючим підсумком необхідно подавати декларацію з податку на прибуток і фінзвітність, а також сплатити податок на прибуток;
  • з наступного року доведеться звітувати й сплачувати податок на прибуток на загальних підставах

Детальніше – в матеріалі «Які надходження ОСББ не обкладають податком на прибуток»

Порядок витрачання коштів, активів ОСББ

Згідно Закону про ОСББ та Типового статуту:

  1. Доходи об’єднання використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання та реалізації мети створення, цілей, завдань та предмета діяльності об’єднання, визначених Статутом.
  2. Кошти об’єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів співвласників.

Тож правління, у т. ч. Голова правління, має здійснювати витрати в межах кошторису. Про це говорить ст. 10 Закону про ОСББ, за якою до компетенції правління зокрема належить «розпорядження коштами об’єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об’єднання кошторису». Відмітимо, що до компетенції правління може належати перерозподіл коштів між статтями витрат кошторису, якщо цей перерозподіл не призводить до збільшення витратної частини кошторису, затвердженого загальними зборами ОСББ.

Якщо необхідні інші витрати, не передбачені кошторисом, у нього мають бути внесені зміни, і їх затверджують загальні збори.

Тобто робота з кошторисом наступна:

– в кінці року складають проект кошторису на наступний рік (або декілька років);

– затверджують загальними зборами кошторис на поточний рік (чи декілька років);

якщо протягом року фактичні надходження і витрати грошових коштів не відповідають тим, що затверджені кошторисом, — вносять та затверджують загальними зборами зміни до кошторису;

– після закінчення звітного року загальні збори затверджують фактичний кошторис (типово після перевірки ревізійної комісії ОСББ (чи ревізора, аудитора)).

Тобто Голова правління не вправі витрачати кошти понад суми, зазначені у кошторисі. Для того, аби здійснити такі витрати обов’язково внести зміни у кошторис і затвердили їх загальними зборами, чи принаймні оформили окремим загальним рішенням зборів. Мало того, в статуті може бути прописано поріг вартості договору для попереднього погодження загальними зборами (див. ст. 10 Закону про ОСББ щодо компетенції загальних зборів). Наприклад, договори понад певну суму (наприклад 100 000 грн) потребують попереднього погодження загальними зборами.

Ведемо до того, що здійснивши перевитрати (витрати понад суми, затверджені кошторисом) правління фактично порушило вимоги статуту ОСББ та Закону про ОСББ.

 

Чи є перевитрати нецільовими витратами?

І ось тут найбільша таємниця. Адже в ПКУ немає чіткого визначення (переліку) нецільових витрат для неприбуткових організацій. Якщо відштовхуватися від того, що доходи (прибутки) ОСББ мають витрачатися виключно для фінансування видатків на утримання ОСББ, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, то виходить якщо зайві витрати пішли на фінансування видатків ОСББ, на мету його діяльності – нецільовими вони не є. Тобто якщо дивитися лише на цілі витрачання, і вони не суперечать статутним, то нецільового витрачання немає. До того в кінці року загальні збори після перевірки діяльності ОСББ ревізійною комісією (ревізором чи аудитором) можуть затвердити кошторис і з фактичними перевитратами.

Довідково: мета діяльності ОСББ — забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ст. 4 Закону про ОСББ).Та можливе інше тлумачення цільових витрат. Скажімо цілі статутні, але в самому статуті сказано, що витрати здійснюють відповідно до кошторису.

Якщо витрати не кошторисні (понад передбачену суму), то можна зробити висновок, що не передбачені статутом, а отже не цільові. Не виключаємо, що саме такою логікою будуть користуватися контролери. Наслідки нецільових витрат ми описали вище.Зважаючи на такі ризики оптимальний варіант – внести зміни до кошторису та затвердити їх загальними зборами.

Відповідальність Голови правління за перевитрати 

У законі про ОСББ немає своїх санкцій за його порушення. Він відсилає до загального законодавства щодо відповідальності (ст. 29 Закону про бухоблік). Але у статуті ОСББ можуть бути прописана відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів (ст. 7 Закону про ОСББ).

По-перше: як правило Голова правління не одноособово приймає рішення про укладення договорів і понесення витрат, а погоджує з правлінням. Тобто рішення правління має бути колегіальне. Тож вагомо чи порушував Голова правління колегіальні рішення Правління, тобто одноособово приймав рішення про укладення договорів на суми понад дозволені кошторисом, чи все ж порушення допустили всі члени правління.

Чи передбачена відповідальність за це статутом вашого ОСББ? Якщо так, її можна вжити до порушників.

По-друге: якщо голова правління є працівником юридичної особи — ОСББ, то на нього поширюються всі норми трудового законодавства. Зокрема і норми щодо відповідальності за завдані збитки юрособі. Так за ст. 133 КзПП керівники підприємств та їхні заступники несуть обмежену матреіальні відповідальність (в розмірі середньомісячної зарплати), якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами. Але якщо злочин має ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, – матвідповідальність повна.

По-третє: чи є вина Голови правління і чи встановлено факт розкрадання, розтрати коштів ОСББ за такими операціями, а можливо має місце шахрайство. Законодавством, зокрема, передбачена кримінальна відповідальність за статтею про розтрати або розкрадання майна громади через зловживання своїм службовим становищем (за ст. 191 ККУ). Якщо є докази шахрайства (з підробленням підписів, документів) – тоді відповідальність за ст. 190 ККУ (див., наприклад, ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.09.2017 р. у справі №712/12063/17 http://reyestr.court.gov.ua/Review/69217789).

 Чи можна визнати не дійсним договір укладений Головою правління ОСББ на суми не в межах кошторису?

Судова практика говорить, що це можливо. Красномовною буде цитата одного з судових рішень:

«беручи до уваги встановлені судом обставини справи, зокрема, відсутність в статуті ОСББ “<…>я” будь-яких положень, які свідчать про наявність у голови правління права на укладення договору поставки від імені позивача, за відсутності затвердженого загальними зборами ОСББ “<…>” кошторису на 2016 рік, тобто без погодження здійснення відповідних витрат із загальними зборами ОСББ “<…>”, господарський суд міста Києва відхиляє твердження відповідача у відзиві на позов як необґрунтовані, оскільки відсутність у голови правління ОСОБА_4 зазначених повноважень свідчить про недотримання вимог законодавства, яке врегульовує інститут представництва та діяльність ОСББ в цілому.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору поставки №б/н від 15.01.2016, який укладений між ТОВ “<…>” та ОСББ “<…>”» (рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.2017 р. у справі № 910/11079/17 http://reyestr.court.gov.ua/Review/69177594.)

Чи можна за фактом перевитрати коштів ініціювати зміну Голови правління, а то й усього правління ОСББ?
Однозначно можна. Дане питання вирішують загальні збори співвласників. Адже саме до їх компетенції належить обрання членів правління ОСББ (ст. 10 Закону про ОСББ). При цьому зверніть увагу, яка кількість голосів потрібна для прийняття такого рішення.  

Галина МОРОЗОВСЬКА,експерт з оподаткування та обліку