Нещодавно в Києві пройшов круглий стіл «Професійне управління багатоквартирними будинками: рівні можливості». Під час заходу було презентовано результати гендерно-фокусованого дослідження щодо розвитку ринку управління житлом. Проект “Управбуд” підготував лонгрід на основі презентації дослідження, аби спростити для вас ознайомлення із ним. Для усіх, кому загалом цікава ця тема – в кінці нашого лонгріду є посилання на онлайн-трансляцію заходу. Дослідження та захід організовано Проектом «Енергоефективність в житловому секторі України», що реалізується Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, Група Світового банку) за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації.

Окрім результатів гендерно-фокусованого дослідження, на заході була презентована модульна навчальна програма для розширення бізнес-спроможності менеджерів та управителів багатоквартирних будинків. В панельних дискусіях запрошені експерти та учасники заходу обговорили питання наявності рівних можливостей для розвитку бізнесу в цій сфері у жінок та чоловіків. Зокрема, йшлося про те, як подолати «скляну стелю» у розвитку бізнесу в сфері управління багатоквартирними будинками. Однак у лонгріді ми зосередимося саме на дослідженні, тож радимо звернути увагу на прикінцеві відео, де є усі подробиці теми.
Що стосується результатів гендерно-фокусованого фокус-групового дослідження “Бізнес в сфері управління багатоквартирними будинками”, то їх презентувала Варвара Поднос, консультантка Ipsos Ukraine. Тож перейдемо до детальнішого розгляду звіту експертки.
Науковці в результаті фокус-групового дослідження визначили ключові проблеми та обмеження учасників та учасниць сфери управління багатоквартирними будинками. Також було проаналізовано готовність фахівців, які займаються управлінням будинків до розширення своєї діяльності, а також започаткування та розвитку власного бізнесу.
Однією із фокусних тем дослідження стало звернення до гендерних аспектів. Тому в подальшому в лонгріді ви неодноразово виявите звертання до різниці оцінок ситуації або стереотипів, зокрема, від управителів та управительок. Так, цей аспект виділявся при визначенні ставлення однієї із 4-х цільових груп дослідження (на ілюстрації) до перепон у діяльності, до потреб у навчанні, до участі у професійних об’єднаннях тощо.
З методологічних уточнень варто звернути увагу на міста, в яких проводилися дискусії у групах, які й лягли в основу матеріалу для висновків дослідження. Всього таких дискусій було проведено 10, у Києві, Житомирі, Рівному, Львові, Кривому Розі та Дніпрі. Дослідники намагалися залучати або в рівній мірі чоловіків та жінок, або більше жінок, аніж чоловіків, саме для того, щоб подивитися саме на жіночий досвід.
Дослідники виявили, що ключовою перепоною для розширення бізнесу є сприйняття учасників дослідження своєї роботи з ОСББ як “волонтерства”, що асоціюється із низькооплачуваною роботою з великим фокусом на просвітництво.
На це може впливати той факт, що практично всі учасники та учасниці дослідження починали свої роботу з власного будинку, тобто це була їхня ініціатива зробити щось краще для себе, у своїх сусідів, для свого будинку. І, відповідно, виникло та укорінилося бажання просвітництва, як для себе так і для своїх сусідів. Як ключовий мотив фактично безкорисної роботи. Як нематеріальна мотивація.
“Я особисто відношусь як до соціального проекту, тому що зовсім мізерна зарплата. Навіть не можна назвати, що це зарплата…” — Голова правління ОСББ в одному з житомирських будинків
Водночас, як бізнес схильні сприймати свою роботу голови правлінь декількох ОСББ та ФОПи, тобто це фахівці, які вже мали досвід масштабування бізнесу. В цих людей вже є практики, якими вони можуть користуватися, в них є знання, в них є досвід того, що розширення не веде до якихось катастрофічних наслідків, а навпаки, дозволяє як підвищити своє матеріальне становище, так і займатись цією діяльністю на більш широкому рівні.
“Ти – керівник свого бізнесу. Керівник, організатор, адміністратор…” — Голова правління декількох ОСББ в Дніпрі
Ключовою перевагою діяльності управителів є створення реальних змін для будинків, для своїх сусідів та сусідок. Це для них – цінність, яка підштовхує до діяльності. На передній план для багатьох виходить самореалізація в умовах низької оплати. Важливо, що ця перевага є спільною як для чоловіків, так і для жінок.
“[Моя мета] – удосконалення свого будинку. Захист власними грудьми інтересів свого будинку…”,
— Голова правління ОСББ в одному будинку в Києві
Важливо сказати, що жінки-управительки зазначили в ході дослідження низку ключових переваг, які не зазначали чоловіки. Особливо це стосується жінок-голів одного ОСББ, тобто тих, які займаються власним будинком.
Для них була важливою можливість мати вільний графік та бути “самою собі господаркою” – можливість працювати та розвивати свою професійну діяльність за наявності додаткового навантаження у вигляді, наприклад, домашньої неоплачуваної роботи, якою жінки-респондентки опікуються більше, ніж чоловіки, або ж у декретній відпустці.
“У жінок є діти, сім’я. Наприклад, у мене є двоє маленьких дітей, ми плануємо третього і я не можу… я повинна бути сама собі хазяйкою!” — Голова правління ОСББ в одному будинку в Житомирі
Дослідження показало, що справді важливим для жінок є почуття самостійності, яке вони отримують завдяки практикам управління власним будинком, або ж декількома будинками. Серед іншого варто відзначити і важливість спілкування із мешканцями, новими для них людьми.

Водночас, варто зазначити, що у своїх відповідях учасниці дослідження спиралися передовсім на свій робочий досвід. Тому відповіді були різноманітними, адже учасниці могли стикатися з різною кількістю завдань, різними навантаженнями тощо.

Ключовим недоліком, який виділяють усі учасники та учасниці дослідження, є складність комунікації з мешканцями. Її можна поділити на декілька частин. Так, це може бути нерозуміння з боку мешканців, претензії, образи, агресивна поведінка тощо.
Також вони виділяють таку проблему, як високий рівень відповідальності, який не дає можливості займатися іншими особистими справами. А отже, можна сказати, що в них певною мірою відсутня практика регламентації своїх стосунків з мешканцями будинків. Тобто вони хочуть всім допомогти, їм дуже важливим є фідбек від мешканців та мешканок будинку. Вони переважно не можуть якимось чином чітко регламентувати свою діяльність, тобто, наприклад, зробити собі робочі години умовно з 4-ї до 6-ї. Чи виділити собі дні для комунікації з мешканцями. Переважно всі групи зазначають, що їм можуть подзвонити в 11-й вечора, можуть подзвонити в 6-ій ранку, прийти до них у квартиру, влаштовувати якісь не дуже приємні розмови тощо.
“[Головним недоліком вважаю] відповідальність! Аж до неможливості піти у відпустку…”, — Голова правління ОСББ в одному будинку в Києві. 
Таке ставлення призводить до сприйняття своєї роботи як дуже стресової, як певного вигоряння, а також, у випадку тих людей, які не хочуть розширювати свій бізнес – до страху щодо незадоволених людей, які будуть приходити до них у квартиру об 11-й вечора…
Якщо говорити про проблеми, специфічні для жінок і чоловіків, тут спостерігається двояка ситуація. З одного боку, частина зазначених робіт сприймається через призму сконструйованих уявлень про чоловіче та жіноче. Так, наприклад, жінки говорять, що у них менше технічних навичок і вони не можуть щось власноруч зробити для будинку, а чоловіки з цим погоджуються.
Натомість, вважається, що жінки є кращими комунікаторками, тож жінкам легше взаємодіяти з мешканцями, адже нібито мешканці не будуть з ними сваритись, так, як вони це роблять з чоловіками.
Водночас, жінки стереотипово схильні погоджуватися на меншу зарплату, ніж чоловіки загалом. Чоловіки загалом схильні активніше висловлювати свій протест стосовно низької оплати праці. Це було особливо помітно по відповідях однієї із груп опитаних. Найбільш вагомим недоліком для чоловіків вважається малий розмір заробітної плати, адже вони схильні вважати радше себе “годувальниками у родині”. Жінки ж стереотипно схильні погоджуватися на меншу зарплату, ніж чоловіки. Причиною цього може бути те, що жінки більше за чоловіків переживають за втрату цієї роботи – адже вона створює для них, як ми про це зазначали раніше, певну зону комфорту, в якій вони можуть поєднувати свою домашню роботу й інші обов’язки з власне професійним розвитком, і тому готові “жертвувати” оплатою заради іншої мотивації.
Учасники фокус-групового дослідження по-різному ставляться до розширення діяльності. Найбільш демотивовані – голови одного ОСББ. Найбільш мотивовані – ті, які бачать у своїй діяльності бізнес-складову та готові співпрацювати із активами будинків, за рахунок яких планується розширення – чи створено там ОСББ, чи є ініціативна група.
“Чим більше будинків, тим більше ти починаєш залучати інших. Управителю, управляючій компанії, мені здається, значно легше”, — Голова правління ОСББ в декількох будинках в Житомирі. 
Низький рівень матеріальної компенсації, поєднаний із стресовою комунікацією з мешканцями та міськими структурами, з найманими працівниками, технічними спеціалістами та спеціалістками, стримує розширення бізнесу управителів.

Управителі схильні ставити питання на кшталт: “А що нам з того буде, якщо ми отримуватимемо таку ж незначну, однак трішки більшу компенсацію, проте будемо отримувати натомість ще більше стресу, ще більше напруження від своєї роботи?” – саме такі питання свідчать про складнощі розширення бізнесу управління багатоквартирниками.
“Поряд будинок є, там 50 квартир. Вони мене всю дорогу мучають: візьми нас і візьми… А я їм кажу – ви мені не потрібні, друзі, ви будете мене обтяжувати. Я на вас не зароблю. Ви мені 1-2 тисячі додасте, і купу проблем разом із тим. Навіщо мені ваші проблеми?..”, — Голова правління ОСББ в одному будинку в Києві. 
Однак існує спосіб, завдяки якому люди можуть розширити свою діяльність. Це переважно стосується деяких голів асоціацій ОСББ та ФОПів, тобто тих, хто вже має позитивний досвід роботи з більшою кількістю людей, ніж мешканці одного будинку.

Тут ми можемо припустити, що важливим для заохочення розширення діяльності управителів є поширення цього позитивного досвіду, масштабування, поширення практик позитивної взаємодії з мешканцями будинку, з міською владою, з державною владою. Також, це, в свою чергу свідчить про потребу у професійній підтримці спільноти управителів та управительок, де можна поділитися наболілим, де вони зможуть попросити про пораду тощо. Також важливим елементом є те, що розширюватися хочуть лише ті учасники та учасниці, які бачать у своєму бізнесі перспективу, а, відповідно, усвідомлюють свої власні можливості.

Ключові обмеження розвитку бізнесу управління багатоквартирними будинками можна поділити на дві основні групи: це обмеження, пов’язані із зовнішніми факторами та суб’єктивні обмеження, пов’язані з навичками самих управителів та управительок.
Основними зовнішніми ознаками є недосконалість законодавства та постійна його зміна, відсутність належної підтримки від місцевої влади, брак кваліфікованої робочої сили, яку можна залучати на непостійній основі.
Натомість суб’єктивними обмеженнями є недостатність компетенції щодо започаткування або розвитку власного бізнесу, сприйняття діяльності як соціального, просвітницького, волонтерського проекту, а не власної справи. Водночас – існує фактор високого рівня інтенсивності та високого рівня стресу, пов’язаного з такою роботою. Ці обмеження в більшій мірі притаманні жінкам, які мають досвід управління одним будинком.
Окрім того, існує загроза недостатнього розвитку жіночого лідерства як складника перспективи розширення діяльності управителів, адже багато хто сприймає це як ризик для ролі жінки в родині. Водночас, можливість поєднувати родинну та домашню роботу із професійним розвитком по факту є важливою основою для розвитку жіночого лідерства.
Відповідно, збільшення навантаження в професійній царині може здаватися жінкам небезпечним для вирішення “домашніх, родинних задач”. Тобто вони сприймали це як ризик для збереження балансу соціальної ролі та ролі для розвитку бізнесу. Іншими словами, жінки усвідомлюють, що на них уже покладено чимало неоплачуваних обов’язків, які вони не в змозі з себе зняти.
Інший значний страх – це недостача компетенцій і стереотипне сприйняття технічних компетенцій як “чоловічих”, хоча на практиці залежності тут немає.
Однак відмітимо, що декілька учасниць фокус-групового дослідження – голів ОСББ в декількох будинках – зазначили, що починали свою роботу саме перебуваючи в декреті, а потім це ставало їхньою основною зайнятістю, вони розширювали свою діяльність на інші будинки.
Для того щоби розширювати бізнес, управителям та управителькам необхідно усвідомлювати, що вони можуть це зробити і напрямок, схема – як саме це робити. Тобто дуже важливим для впливу на ситуацію є поширення інформації про спроможність, поширення історій успіху щодо теми управління багатоквартирними будинками.
І головною умовою для розширення масштабів діяльності управителів є наявність у нових будинках, з якими вони будуть працювати, людей, з якими вони зможуть співпрацювати, які заздалегідь зацікавлені у покращенні свого будинку, у створенні ОСББ. Тобто людей з якими вже апріорі ця комунікація може бути легшою, як вважають управителі та управительки.
“Проблемами, пов’язаними з розширенням діяльності, натомість, називають брак професіоналів, яких можна залучати до роботи на непостійній основі, незадовільний стан будинків, з якими управителі в перспективі можуть співпрацювати. Для окремих голів ОСББ це також острах, що немає можливості перетворення поточної діяльності на успішний продуктивний бізнес. Жінки-голови ОСББ в одному будинку можуть також не хотіти брати додаткові будинки в управління не тільки через великий обсяг навантаження, про який ми вже говорили, але і через те, що вони, візьму в лапки, бо це пряма цитата однієї з учасниць «не можуть взяти чуже». Тобто для них оцей емотивний чинник волонтерської, просвітницької пов’язаності з мешканцями будинків, з якими вони працюють, є дуже важливим. Що говорить нам якраз про те, що необхідно поширювати серед цих груп і загалом серед усіх учасників цього ринку управління будинками практики того, яким чином можливо ефективно співпрацювати з мешканцями, як можливо відрегулювати свою цю емоційну залученість, щоб знизити градус стресу…”, – вважає Варвара Поднос, Консультантка Ipsos Ukraine.
Лонгрід в оригінальному вигляді можна переглянути тут: http://upravbud.tilda.ws/biznes_u_sferi_upravlinnya_bkb